Кохання – це палкий вогонь,
Що зігріває нам серця,
Його розпалює сам Бог,
Щоб ми летіли разом в небеса.
Я люблю тебе не лише за твої очі,
І не тільки за твої вуста,
Я люблю тебе, не лише за твій усміх,
А й тоді, коли тече сльоза.
Я люблю тебе не лише за твій настрій,
І не тільки за твої слова,
Я люблю тебе, бо ти Богом мені даний,
Щоб летіти разом в небеса!
***
Хоч страшно навкруги,
Як бачу скрізь руїни,
Руїни душ людських,
Руйнуються родини...
Та все ж ми прагнем зберегти
У радості і в горі
Відлуння неба на землі –
Родину, що живе у любові.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оля,вирш "Кохання" мены дуже сподобався...Це правильно,що ти вибрала саме цей щлях йи за Богом... Свого часу,я також наробила багато пломилокй жалию про це... Ти талавновита... Будь щаслива!!!!! Комментарий автора: Дякую! Це вже пісня... Вона записана на моєму другому диску "Я побачу тебе"
Андрей Бурда
2009-11-27 19:24:50
Оля, дуже гарна пісня, є велике прохання, чи не змогла б ті дати фонограмму цієї пісні, буду дуже сильно вдячний
Поэзия : Делаем ли то что поём? - Vladimir (PVL) Мы часто поём песни и абсолютно не задумываемся о чём поём, предложили спеть и поём. Вот одна из таких песен: Когда Дух Господен наполняет меня. Не становимся ли мы обманщиками, а Слово Божие говорит: Туда ничто нечистое, преданное мерзости лжи не войдёт. Плакали мы когда либо в нашей жизни так как плакал Давид, сбросив царскую одежду и облачившись в лохмотья, сев в пыль и обсыпая себя ею, рыдал и просил милости у Господа? Радовались ли мы когда либо как радовался Давид, когда ковчег Божий возвращался в Иерусалим, сняв одежду свою и скача перд Господом? Молились ли мы когда либо так как это делал Давид, исполнялись ли мы Духа Святого так как исполнялся Давид? Если нет, задумаемся что произносим нашими устами, истина это или ложь??
